Україна стає на крок ближчою до ратифікації Римського статуту МКС
24 серпня 2024 року у День Незалежності України Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Римського статуту. Це важливий крок на шляху країни до участі в Міжнародному кримінальному суді. Напередодні Верховна Рада України на засіданні 21 серпня прийняла Закон України про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправки до нього. За законопроєкт проголосував 281 народний депутат.
«Цей довгоочікуваний крок України на шляху до ратифікації Римського статуту МКС є чітким сигналом для міжнародної спільноти й народу України про те, що країна прагне притягнути винних у міжнародних злочинах до відповідальності, а страждання потерпілих не залишаться без відповіді», — заявила директорка з адвокації Коаліції за Міжнародний кримінальний суд Віржині Амато.
Відповідно до закону про ратифікацію Верховна Рада все ще має завершити внутрішньодержавний процес ратифікації шляхом прийняття проєкту Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього. Цей законопроєкт дозволить включити певні положення Римського статуту в національне законодавство. Лише після підписання цього законопроєкту як закону ратифікаційна грамота про приєднання до Римського статуту може бути депонована, тобто передана на зберігання до Організації Об’єднаних Націй (ООН). Римський статут набуде чинності для України 1-го числа місяця, що настане через 60 днів після депонування грамоти в ООН (стаття 126 Статуту МКС).
Прийняття законів, що гармонізують законодавство України з визначеннями й принципами Римського статуту, дозволить Україні не тільки стати повноправним членом МКС, а й ефективніше виконувати свій основний обов’язок щодо притягнення винних до відповідальності за злочини, передбачені Римським статутом, шляхом проведення належного розслідування і судового переслідування цих злочинів на національному рівні. МКС не слугує заміною національним судам. Це суд «останньої інстанції», а в основі його Статуту лежить «принцип комплементарності».
Громадянське суспільство закликає Україну якнайшвидше завершити внутрішньодержавний процес ратифікації, щоб Україна вже як держава-учасниця МКС мала змогу взяти участь у 23-й сесії Асамблеї держав-учасниць МКС, яка відбудеться 2—7 грудня в Гаазі, Нідерланди. Асамблея держав-учасниць — це керівний, наглядовий і законодавчий орган МКС. Вона здійснює адміністративний нагляд за діяльністю МКС і приймає рішення з питань, які відіграють важливу роль в успішній роботі Суду, як-от вибори посадових осіб, річний бюджет, співпраця і відмова від співпраці, комплементарність і внесення змін до Римського статуту й інших правил. Як держава-учасниця МКС Україна зможе брати активну участь в обговоренні і результатах роботи Асамблеї.
Україна вже відзначила роль, яку може відігравати МКС у боротьбі з безкарністю, визнавши юрисдикцію Суду щодо ймовірних злочинів, скоєних на її території з листопада 2013 року й далі, згідно зі статтею 12(3) Римського статуту. На підставі цього Офіс прокурора МКС проводив попереднє вивчення ситуації в Україні у період з квітня 2014 року по грудень 2020 року. У 2022 році прокурор МКС розпочав розслідування ситуації в Україні, і на сьогоднішній день судді Суду видали ордери на арешт шести осіб, у тому числі президента РФ Володимира Путіна.
Коаліція вітає кроки, які робить Україна до членства в МКС, утім закликає владу ратифікувати Статут МКС, не роблячи заяви згідно зі статтею 124. Нещодавно підписаний закон України про ратифікацію Римського статуту містить вказівку на те, що Україна має намір зробити заяву на підставі статті 124 Римського статуту про те, що протягом семи років після набрання ратифікацією чинності Україна «не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів, передбачених статтею 8 Римського статуту, воєнних злочинів, у випадках, коли злочин, ймовірно, було вчинено її громадянами». Це перший випадок, коли держава намагається використати статтю 124 у такий спосіб. Згідно зі статтею 124 держава, яка стає державою-учасницею Римського статуту, може заявити, що протягом семи років після ратифікації вона не визнає юрисдикцію Суду щодо воєнних злочинів, які, ймовірно, були вчинені громадянами цієї держави або на її території. Цю заяву можна відкликати в будь-який час. Стаття 124 Римського статуту була включена до Статуту в 1998 році як перехідне положення і не застосовувалася з моменту прийняття Римського статуту й до моменту, коли в 2015 році Асамблея консенсусом прийняла рішення про внесення змін до Римського статуту з метою вилучення статті 124 і закликала майбутні держави-учасниці не використовувати статтю 124.
Коаліція за МКС виступає проти включення статті 124 до Римського статуту та її застосування державами-учасницями через її вибірковий підхід до забезпечення доступу потерпілих до правосуддя, а також пов’язаний з нею ризик безкарності за вчинення воєнних злочинів, що суперечить духу Римського статуту.
«Рух України до ратифікації є надзвичайно важливим сигналом на фоні чергових погроз і санкцій, яких зазнає Суд з боку кількох суб’єктів, у тому числі держав, які не є учасницями Статуту. Ми закликаємо Україну ратифікувати Римський статут без будь-яких застережень, які можуть перешкоджати неупередженому доступу потерпілих до правосуддя», — продовжила Вірджині Амато.
***
ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
Ратифікація Україною Римського статуту МКС
20 січня 2000 року: Україна підписала Римський статут МКС. Процес ратифікації було призупинено в 2004 році, коли Конституційний Суд визнав документ таким, що не відповідає Конституції.
29 січня 2007 року: Україна є єдиною державою, що не є учасницею Римського статуту МКС, яка приєдналася до Угоди про привілеї та імунітети МКС.
2 червня 2016 року: Україна внесла зміни до Конституції (зміни до статті 124 про визнання юрисдикції МКС), що відкрило шлях до приєднання країни до Римського статуту з 30 червня 2019 року.
1 вересня 2017 року: набула чинності Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до статті 8 Україна зобов’язалася забезпечити ратифікацію та імплементацію Римського статуту.
30 червня 2019 року: набули чинності зміни до статті 124 Конституції про визнання юрисдикції МКС. Таким чином зникла остання перешкода на шляху до ратифікації Україною Римського статуту.
15 серпня 2024 року Офіс Президента України подав до Верховної Ради пакет законів про ратифікацію Римського статуту та поправок до нього.
21 серпня Верховна Рада проголосувала за ратифікацію Римського статуту та поправок до нього, прийнявши Закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього. «За» проголосував 281 народний депутат. Цим Законом Верховна Рада також ратифікувала всі зміни до Римського статуту щодо воєнних злочинів (стаття 8) і злочину агресії (стаття 8-біс).
Розслідування МКС ситуації в Україні
Офіс прокурора МКС проводив попереднє вивчення ситуації в Україні в період з квітня 2014 року по грудень 2020 року. Основна увага приділялась ймовірним злочинам, вчиненим на території України з 21 листопада 2013 року й далі. 17 квітня 2014 року уряд України подав заяву відповідно до статті 12(3) Римського статуту про визнання юрисдикції МКС щодо ймовірних злочинів, вчинених на її території в період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року. Це дозволило розпочати процес попереднього вивчення ситуації. 8 вересня 2015 року уряд України подав другу заяву відповідно до статті 12(3) Статуту про визнання юрисдикції МКС щодо ймовірних злочинів, скоєних на її території з 20 лютого 2014 року й далі, без зазначення кінцевої дати. 29 вересня 2015 року прокурор оголосив про розширення періоду, стосовно якого проводилося попереднє вивчення, включивши до нього ймовірні злочини, вчинені після 20 лютого 2014 року.
У грудні 2020 року колишній прокурор МКС Фату Бенсуда оголосила про завершення процесу попереднього вивчення і про те, що статутні критерії для початку розслідування ситуації в Україні були дотримані.
28 лютого 2022 року Карім Хан заявив про намір розпочати розслідування ситуації в Україні, стверджуючи, що «є обґрунтовані підстави вважати, що в Україні були скоєні як імовірні воєнні злочини, так і злочини проти людяності». Прокурор зазначив, що цей висновок стосується подій, розглянутих Офісом прокурора з 2013 року під час попереднього вивчення, а також будь-яких нових імовірних злочинів, що підпадають під юрисдикцію Суду, вчинених будь-якою стороною на території України в контексті нещодавньої ескалації конфлікту.
2 березня 2022 року Офіс прокурора МКС розпочав розслідування ситуації в Україні після того, як 43 держави-учасниці МКС передали ситуацію до Офісу. Це дозволило прокурору Каріму Хану розпочати розслідування, не звертаючись за дозволом до суддів МКС.
У період з березня 2023 року по червень 2024 року судді МКС видали 6 ордерів на арешт у зв’язку з ситуацією в Україні, у тому числі ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна. Усі шестеро підозрюваних є громадянами РФ.
23 березня 2023 року: МКС відкрив представництво в Україні.
Стаття 124 Римського статуту
Згідно зі статтею 124 держава, яка стає державою-учасницею Римського статуту, може заявити, що протягом семи років після ратифікації вона не визнає юрисдикцію Суду щодо воєнних злочинів, які, ймовірно, були вчинені громадянами цієї держави або на її території. Цю заяву можна відкликати в будь-який час. Стаття 124 Римського статуту була включена до Статуту в 1998 році як перехідне положення і не застосовувалася з моменту прийняття Римського статуту. Лише дві держави скористалися статтею 124 — Франція і Колумбія. У 2008 році Франція відкликала свою заяву, і Колумбія залишилася єдиною державою-учасницею, яка зробила заяву за статтею 124. Колумбійська влада неодноразово публічно заявляла про свої наміри відкликати заяву Колумбії за статтею 124; хоча фактичного відкликання не відбулося, дія заяви Колумбії закінчилася 1 листопада 2009 року. Наразі жодна держава-учасниця МКС не користується статтею 124.
Статтю 124 прийняли в 1998 році на конференції в Римі як перехідне положення з метою сприяння ратифікації. У грудні 2015 року держави-учасниці МКС пішли на історичний крок, якого очікувало і до якого давно закликало громадянське суспільство, — усі вони погодилися вилучити статтю 124 з Римського статуту. Асамблея закликала майбутні держави-учасниці не використовувати статтю 124 і ратифікувати зміни, що передбачають вилучення цього «положення про відмову від розгляду певних воєнних злочинів». Ці зміни до Римського статуту ще не набули чинності.
На Римській конференції громадянське суспільство рішуче виступило проти включення статті 124 до Римського статуту, оскільки вона послаблювала юрисдикційний режим МКС і розглядалася як така, що не відповідає цілям і завданням Римського статуту: «покласти край безкарності осіб, які вчиняють [найбільш тяжкі] злочини, [які викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства], і в такий спосіб сприяти запобіганню подібним злочинам». З моменту включення статті 124 до Римського статуту як перехідного положення Коаліція за МКС виступала за те, щоб Асамблея вилучила перехідне положення і держави не використовували статтю 124.
Дивіться також:
- https://www.coalitionfortheicc.org/news/20191015/civil-society-calls-ukraine-join-icc-now
- https://www.coalitionfortheicc.org/news/20200916/civil-society-organisations-call-ukraine-fully-align-its-domestic-legislation
- https://www.coalitionfortheicc.org/news/20211006/civil-society-urges-ukraine-president-sign-international-crimes-law
- https://www.coalitionfortheicc.org/news/20220308/state-party-referrals-icc-prosecutor-opens-investigation-ukraine-situation
- https://coalitionfortheicc.org/news/20230405/icc-judges-issue-two-arrest-warrants-context-situation-ukraine